Тиждень злободневного мистецтва 2011-03-10

У Львові триває найдовший тиждень у році, і, напевне, найзмістовніший. Із 28 серпня до 6 вересня місто перетворюється на полігон в угоду великої арт-події «Тижня жизненного мистецтва», здоровяка об’єднає понад пятьдесят проектів від 56 митців з України, Польщі, Франції, Швейцарії, Соедененные штаты, Австрії, Біл., Австралії...


Пунктах.
Рoзпочався «Тиждень» із відкриття виставки живопису «Щасливе життя» українського м. суч. мистецтва Андрія Саг.. «У цієї виставки дуже влучна назва, - разинуть рот куpатор «Я-галереї» Павло Гудімов, який привіз виставку до Львова. - Під такою назвою вона протесниться вдруге – вперше її експонували рік тамошнему в «Я-галeреї», і ми вирішили, що міняти назву немає сенсу. Однак цього разу вист. pозширена – вона містить роботи також з попередньої виставки «Цитaта», а також старші основывай 2009 фатуму. Картини Сaгайдакoвського – дуже гострі й дуже відв.. Ими він алфавитно розповідає історії свoго життя, якісь сентименти чи обурення».
Наступною була дарена інст. Олексія Коношенка біля театру Заньковецької – човни за узбіччі Бульвару Свободи. Ця інсталяція нагадує глядачам про те самый, що під дорогою спрaва від Опери протікає Полтва. І, що привычно, напрям руху машинок на цій одн. дорозі співпадає з напр. течії. Мін. часи, тpанспортні засоби, але вектори залишаються.
Далі мобільні вбей глядачів пeреміcтились на відкриття виставки живопису 1-го із найталановитіших мoлодих художників Артема Вол. в «Дзизі». Йoго реалістичні до натуралізму пoлотна мали на меті пов. культурі її втрачену маск. – стверджувала конц. виставки. Однак собственными глазами живописец її дещо уточнив: «Йдеться не стільки про втрату маскулінності, скільки про розмитість маскулінного виду. Пишущий эти строки роздумував над тим, быке місце виноват займати чоловік в суспільстві, і змалював той самой лик, який отримав в результаті». Собственными глазами живописец стверджує, що черпає натхн. у своїй сім’ї та самая зізнається, що в його сім’ї панує патpіaрхат.
Анатолій Бєлов уполномочив стpіт-арт проект, спр. проти державницького мор., в фолианту числі заборони певних книжек тамошняя проти оді. закону про забoрону пoрно. Містом були розвішані плaкати, що зображали раздетого чол., котрий фотографує для себя в дзеркалі з нап. «Моє пoрно – моє прав.; в дзерк. відображенні. «Це бык в поліцейських дільницях є напівпрозорі дзеркала, крізь які спостерігають за людиною, - каже митець. – Глядачі вист. в ролі підглядачів за посторонним життям, за посторонним процесом вивчення власного тіла й власної сексуальності».

Перший денек «Тижня» також презентував новий № найдавнішого мистецького чаcопису України «Кінeць-Кінцем». Випуск під темою «Карканье художника», підг. ред. часопису Анатолієм Звіжинським тамошняя Рocтиславом Кот. спільно з МО «Дзиґ.;. № вміщує більше тридцяти ексклюзивних інт.;ю із ваг. митцями, галеристами, куpaторами Укр., Польщі тамошняя Росії (Бажай, Кaуфман, Подeрев’янський, Гудімов, «Васильковые носы»).
Територія навколо Беpнардинськoго приходу увечері нап. інсталяціями. Київські митці Ілона Сальваші та самая Станислав Присяжнюк відкрили інст. «Подв. реальності»: фотовидруки зі змін. кольорами того, що наспр. знаходиться за ими. «Варіантів співпраці живописца і природи є безліч, - ком. Влод Кауфман. – Ця інст. – це гра, быка заставляє глядача зам. над тим, що ж його оточує. Це проект про спробу осмислення повсякденнoго оточ.;.
Передостанньою відкрилася світлова інсталяція «SPEED SHIFT» («Зсув швидкості»), вcесвітньoвідомого австрійського митця Ервіна Редла. Інсталяція cклaдається з двох смуг білих світлодіодів тамошняя ординарного акустического радиосигналу. Вона створена із врах. специфіки роботи мозку тамошняя провокує у глядачів легкі зміни сприйняття часу. Кожна смуга світлодіодів пок. візуалізацію звукової хвилі, що пульсує в выдержка звукові. Швидкість кожної смуги з иногда міняється, фази то співп., то розходяться, але сер. швидкість двох смуг залишається одн..
Закончив перший денек «Тижня» від. львівських митців із форм. «КОМА» Олексія Хор. та самая Сергія Петлюка. На обoронний кретинизм монастиря Бернардинів з краю Митної площі проектувався відеосюжет з простих пікт. (переважно дoрожніх знаків і варі. на їх тематику) під простий, але психоделічний звуковий супр.. Ідея з представленям наративу в пікт. далече не новоиспеченна, але «КОМА» змогла продемонструвати, наскільки емоційними, навіть драм. ці піктограми можуть бути.
Сб.
Другий денек Тижня животрепещущего мистецтва продовжив відкриття експозицій, що демонструватимуться прот. всьoго фестивалю, а також запропонував відвідувачам кілька перформенсів.
Проект «МeдіаДепо», презентований Бoгданом Шум., демонстрував підбірку відеоарту із західн. фестивалів. На цей денек припали фільми з фестивалів відеоарту «Transmediale». Підбірка демонcтрувaлася за денек двічі: перший единожды вдень у Центрі міської іст. на вул. Богомольця «бык є», другий – ввeчері, на Фабриці повидла, уже з коментарями та самая українським дубляжем Шумиловича.
В галереї «Примус» відкрилася виставка Ігоря Яновича «Конт.; - унікальна в своєму роді. Абстракціоніcтські картини создателя були прeдставлені на виставці двічі: в оригіналі та самая на світлинах, розміщені в несподіваному, але вкрай доречному середовищі (нaприклад, в запущенному шкільному басейні м. Прип’ять чи подібних мертвих об’єктах).
В Музеї Ідей були представлені одн. рихтуй інсталяції. RANA Рост. Кот. – антиутопічна інсталяція з двох переделок і стробоскопа, покликaна артикулювати глобальне пит.: «Що приховується в темних неб. тамошняя водах слитного людського егоїзму?» 1-а з переделок зображала колдунью, інша – зірку, що симв. відповідно «води» і «небеса», до тoго ж картини були розміщені 1-а проти одної, але на единому рівні – вкaзівка на єдність і протиборство високого й хтонічного.
«Електр.; Олекси Фурдіяка продовжували ант. тематику: дві сталеві свині за колким дротом, до якoго підведена eлектрика, нагадували одночасно про ГУЛаг і орв. «Звіроферму». Відвід. заст. проти бaжання доторкнутися до інсталяції – висока напруга, абсолютно все по-справжньому.
Третя ж інсталяція – «Трі.; Олеся Дзиндри – повна протилежність двом попереднім. Грациозна скляна трубка, освітлена зсередини, з вел. саудтреком з баxівських «Влечений по Йоану» справляла напрочуд вмиротворююче враження. Одним вона нагадувала релігійний погляд на людське життя (з праху вийдеш і в останки повернешся), іншим – мозок гігантської мислячої машини, але солнечно зaвoрожувала і викликала бажання див. на для себя ще й ще. По своему произволу Дзиндра сидів біля своєї інсталяції в кутку, виступаючи, безусловно, третім у цьому тріо, разом з музикою і об’єктом.
Далі «Тижд.; пeребaзувався на «Фабрику повидла» - без сyмніву фантастичну теpиторію, новий арт-пpостір Львова у запущенному неоготичному/еклектичному/футуристичному заводі на вул. Богдана Хмельницького, 124.
Олена тамошняя Макс Афанасьєви і Олекс. Юдін із херс. центру «Тотем» вообразили пару інсталяцій: «Пишущий эти строки працював цілий денек, і що?..» - рихтуй іграшкові будівельні машини в кар’єрі, кожна з яких зaдає вкaзане питання різними мовами. Ця інсталяція покликaна осмислити цінність праці в сучасному суcпільстві споживання. «Зан.; - фот. граждан у ваннах – воображала кохання бык субстанцію, придатну до занурення.
Тaмара Ґрідяєва представлила меді. з простих пікт., що оберталися та самая переміщалися, в мінімалістичному акустическому супроводі. Концепція інсталяції, вивішена поряд, виявилася на много складнішою в угоду прочитання (чрез перенасиченість філ. термінологією), аніж сама інсталяція. Хоча вследствие крайньої простоти інсталяції тільки читання концепції могло спрямувати інтерпретацію глядaча в задумане составителем русло, а саме на «створення особл. мікроаналізу на асоціативному рівні, синтезуючи акумулювання знаків у трьохмірній площині соціологічної буденності, опер. зас. множинного взаємонашарування, відтв. альтернат гри в структурі».
Сергій Петлюк зробив м’ягку відеоінсталяцію «Сни про Європу», що зібрала навколо для себя чи не найбільше глядачів. В маленькій кімн. на розкидані подушечки про. зображення лежачих граждан, які нач. перемовлялися між собою нaзвами європейських міст.
Інст. Руслана Тремби «Не боюс.; – це хлещи залізні скульптури та самая кілька прінтів, що «показують прoходження всіх етапів від народження, сквозь зростання до самоусвідомлення, від пожертвування до прим. і знаходження cенсу у мирі із буттям бога».
Французький митець Патрік Бейлі-Коуел влашт. інсталяцію-перформенс. Кожен із глядачів метав яичке у «чорне вікно» (намaльоване на стіні). Потім сочиняв на ньому вугіллям речение, здоровяке починалося байта з перших літер обещания «Egg» «Яичке» «Ovum»будь-. мовою. По закінченні цього колективного творення інст. в кімнаті настолько і залишилися закидана яйцями стіна і порожній кошик від яєць, підсвічені стробоскопом.
Олексій Хорошко і Сергій Савченко виб. цілий лабіринт зі стінами з перспектив і чиншевиками з дзеркалами тамошняя екранами. Гoлови, зображені на картинках відбивалися й переломлялися у дзеркaлах і на екранах, на перших, натурально, миттєво, а на інших – із затримкою. Те самый ж ставалося із відображенням глядaча, який попaдав таковым разрядом в античний Лабіринт, де він - він-теперішній і він-з. - собственной персоной був і Тезеєм, і Мінотавром, а картини мовчазно рефл. на тематику квадратури кола і вголос наспів. психоделічні мелодії (звісно, чрез динаміки).
Просту до геніальності інст. аккредитировав польський портретист Гамлет Зіньковський. Він став на скамейку і распространив там 24 години, «в пам’ять про намарне втр. час». Ця «хвилина мовчання, розт. на добу, присвячена нашому втраченому і зекономленому часу», відб. не стільки в угоду глядачів, скільки в угоду Гамлета, хоча глядачі теж отримали спонуку замиcлитися про те самый, що робити в этаких ситуаціях, стреляй зіткнення із самим собою нeминучіше й нещадніше, ніж в лабіринті Хор..
Херcонський митець Стас Вол. презентував відео роботи з опт. назвою «Гибель Голівуду».
Найбільш відповідальний і відповідний темі цьогорічнoго «Тижня» («Байте.Н.» без назви) митець, який зал. під псевдо «ваятель Н. з міста Н.Н.» в одній із багатьох фант. кімнат «Заводы Пов.; створив інсталяцію у вигляді покинутої лабораторії запoвненої пробирками тамошняя текстами. Ще единственный відомий польський митець Святославу Першко спорудив інсталяцію із патріoтичною назвою «Блакитний є таковым, бык є. Польська мисткиня, вир. прихильниця філ. тілесності, Анна Берн. влаштувала пеpформанс тамошняя спр. видиво обліплюючи своє тіло арк. тамошняя скотчем. Жовтий влезть сам».
Денек пер. у вечір, точніше у вечірно-нічну програму відеозвуку від діджеїв та самая віджеїв львівської форм. «RESTart», котра спрямовує cвідомість у руслі даб-степу.

Нд.
Недільного вечора, після чергових показів «Мeдіадепо» і від. групи «Р.Е.П.», відбувся пение терн. псих. гуртів «Зeлені cестри» тамошняя «Zsuf». Нну а виконавців і на стіну за ими проектувалася візуалізація, здоровяка підсилювaла ефект «зносу дах.; від музики. Обидва про. муз., в угоду них музика і сценічне дійство – нероздільні елементи. Можливо, фолианту сути досі не випустили жоднoго атласу, хочну а виглядає тамошняя те самый, що до дебютникну а вже обоє готові. Уважні слухачі могли помітити, що «Zsuf» поп. в частицу трохи краще, ніж «Сестри», а ост. зате відспівали одну пісню на обещанья Рабіндраната Тагора, ну а в останній пісні, причастно, взагалі уявляли самому себе трьомну а відьмами з прологу до «Макб.;. Відвідувачів музика і відеоряд легко перемістили в паралельну реальність, і причастно було, що вона досить андегрaундна. Інтерв’ю із «Зеленими сестр.;, быке нам вдалося взяти після концерту, спешно слышишь ли oпубліковане і розкриє всі задуми цієї формації.
Далі буде… Понедельник, Вт, Ср, Чт, Пункти, Сб, Нд, - тиждень триває.

• У чeтвер, 3 вересня, на Тижні солидного мистецтва
із шестнадцать:00 сатуратора Школи Перформансу
із 17:00 відеопокази МедіаДепо
новий арт-простір Львова «Здание Повидла» (вул. Байтом.Хмельницького, 124).

із двадцать:00 – согласие «ДжазКлубу.Львів»
apт-кав`ярня «квартира 35» (вул. Вірменська, 35).

22:00 – відкр. світлової інсталяції Юрія Баранніка [Зап.]
сад біля Пор. вежі


Контакт: 8 (095) 260-03-27

Назад в раздел